Народний банк Китаю в жовтні збільшив золоті резерви вже 24-й місяць поспіль, продовживши безперервну серію покупок дорогоцінного металу рівно до двох років. Згідно з опублікованою офіційною статистикою, за місяць запаси регулятора зросли на 830 тисяч тройських унцій (близько 25,8 метричної тонни), а сукупний обсяг придбань за перші десять місяців 2026 досяг приблизно 129 тонн. Нарощування позицій прискорилося на тлі різкої корекції на глобальному ринку: за підсумками жовтня золото подешевшало майже на 7%, опустившись нижче за психологічну позначку $4000 за унцію — до річного мінімуму, що стало найгіршим жовтневим результатом із кризового 2008 року.

Стійкий попит із боку офіційного сектора став ключовим чинником підтримки котирувань у період слабкості інших категорій інвесторів. За даними Всесвітньої золотої ради (WGC), у третьому кварталі центробанк КНР посів перше місце за обсягами закупівель серед регуляторів, які розкривають статистику, а сумарні чисті придбання світових центробанків з липня до вересня досягли 321 тонни — максимального квартального значення з кінця 2024 року. Накопичення резервів Пекіном також спонукало внутрішній роздрібний попит: китайські домогосподарства активно купували метал близько $4000 за унцію, розраховуючи на довгостроковий розворот ринку.

Попри частковий відскок котирувань після проміжних виборів до Конгресу США цього тижня, біржова вартість золота все ще залишається більш ніж на 20% нижчою за рівні кінця лютого, зафіксовані перед початком конфлікту з Іраном. Спровокований війною стрибок цін на енергоносії посилив глобальний інфляційний тиск і змусив світові центробанки посилювати грошово-кредитну політику. Підвищення відсоткових ставок традиційно чинить тиск на золото, яке не приносить відсоткового доходу, проте послідовна стратегія Пекіна підкреслює контраст між короткостроковою ринковою волатильністю та довгостроковою диверсифікацією суверенних резервів.